Семикласники із хвилюванням чекали цієї зустрічі…
Вже із вересня місяця ці школярі активно вболівали за долю воїна – випускника нашої школи, який 24 серпня 2014 року під час виконання бойового завдання отримав важке поранення.
Нарешті Олег Гнатів зміг зустрітися із учнями. Зустріч була неймовірно теплою і відвертою. Олег розповідав про свою службу, семикласники із цікавістю задавали запитання…
Коли Олега покликали у військомат, він ні на хвилину не засумнівався у виборі: гарно вихований, чесний та відповідальний юнак одразу пішов на медогляд і протягом дня вже був мобілізований у 51 ОМБР, де почав службу за спеціальністю кухар, за що і отримав позивний «Повар». З перших днів його служба була наповнена постійною роботою, бо годувати солдат треба щодня і не один раз на день…
З початку травня Олег був разом із третім батальйоном на Донбасі, його побратими поклали свої голови під Волновахою, потім він разом з усією бригадою був на Миколаївщині і з кінця червня знову воєнні дії, побував він всюди: і на Луганщині, і на Донеччині, щодня йому доводилось готувати їжу на 60-70 воїнів, а крім черпака треба було твердо тримати в руках і автомат. Разом із хлопцями стояв на варті, охороняв блок-пост.
24 серпня під Старобешево, Донецької області під час обстрілу російськими найманцями наших позицій Олег отримав страшні опіки рук, ніг та обличчя. Дуже довго хлопця переправляли до госпіталю, бо не було ні транспорту, ні можливості, а тому шкіра дуже постраждала і важко піддавалась відновленню. Але дякуючи Богу та лікарям найстрашніше вже позаду.
Багато розповідав Олег школярам: і про роль дисципліни у досягненні перемоги, і про патріотизм та любов до рідної землі, і про обов’язок кожного чоловіка бути захисником спочатку своєї дівчини, сестри, матері, потім своєї сім’ї та рідної Батьківщини.
Щиро дякував боєць за допомогу у важку хвилину дітям та їх батькам, вчителям та усім небайдужим, які зібрали кошти, солодощі та щирі побажання.
Школярі після зустрічі довго осмислювали та обговорювали почуте.
Вже із вересня місяця ці школярі активно вболівали за долю воїна – випускника нашої школи, який 24 серпня 2014 року під час виконання бойового завдання отримав важке поранення.
Нарешті Олег Гнатів зміг зустрітися із учнями. Зустріч була неймовірно теплою і відвертою. Олег розповідав про свою службу, семикласники із цікавістю задавали запитання…
Коли Олега покликали у військомат, він ні на хвилину не засумнівався у виборі: гарно вихований, чесний та відповідальний юнак одразу пішов на медогляд і протягом дня вже був мобілізований у 51 ОМБР, де почав службу за спеціальністю кухар, за що і отримав позивний «Повар». З перших днів його служба була наповнена постійною роботою, бо годувати солдат треба щодня і не один раз на день…
З початку травня Олег був разом із третім батальйоном на Донбасі, його побратими поклали свої голови під Волновахою, потім він разом з усією бригадою був на Миколаївщині і з кінця червня знову воєнні дії, побував він всюди: і на Луганщині, і на Донеччині, щодня йому доводилось готувати їжу на 60-70 воїнів, а крім черпака треба було твердо тримати в руках і автомат. Разом із хлопцями стояв на варті, охороняв блок-пост.
24 серпня під Старобешево, Донецької області під час обстрілу російськими найманцями наших позицій Олег отримав страшні опіки рук, ніг та обличчя. Дуже довго хлопця переправляли до госпіталю, бо не було ні транспорту, ні можливості, а тому шкіра дуже постраждала і важко піддавалась відновленню. Але дякуючи Богу та лікарям найстрашніше вже позаду.
Багато розповідав Олег школярам: і про роль дисципліни у досягненні перемоги, і про патріотизм та любов до рідної землі, і про обов’язок кожного чоловіка бути захисником спочатку своєї дівчини, сестри, матері, потім своєї сім’ї та рідної Батьківщини.
Щиро дякував боєць за допомогу у важку хвилину дітям та їх батькам, вчителям та усім небайдужим, які зібрали кошти, солодощі та щирі побажання.
Школярі після зустрічі довго осмислювали та обговорювали почуте.
Надзвичайно корисними та переконливими є такі зустрічі.
Дякуємо нашим хлопцям за мужність та любов, за мир в нашому домі!
Низький уклін вам, наші захисники!
Немає коментарів:
Дописати коментар